Історія Зборянського НВК


  Фізико- географічне положення і загальні відомості

Мабуть, давно вже повелось на світі,

Що краще того місця не знайти, 

Де материнським поглядом зігрітий

На білий світ уперше глянув ти.

Село Збора розташоване в північно-західній частині Калуського району. Першим про історію походження села виклав у своєму літописі місцевий священик Антон Данилович Гойдан у 1894 році.

Він писав: "Село Збора походить правдоподібно від слова "збір-зборище". В давні часи за панування князівства та боярства, Счасто нападали половці, поляки-ляхи і мадяри, народ розлітав хто де міг. В нас появилися різні люди: волохи, подоляни, дуліби і навіть цигани. Вони і поселилися. Від того збору людей назвали село Сбора, а потім з польського Збора."

Існує інша версія. Вважають, що село названо так, бо є місцем збирання ( збору) вод із кількох річок та потоків ( Болохівка,Велипунець, Солонець тощо). Перша письмова згадка датується 1787 роком .

Село розташоване на 49°12´ північної широти та 24°12´ східної довготи. Висота над рівнем моря 290 м.

На північному заході село межує з селом Кулинкою, яке входить до Зборянської сільської ради ( за нею - село Чертіж Львівської області). Границя з Львівською областю проходить по Присвіцькій височині.

На заході територія села підходить до державного лісу Болохівського і Брошнівського лісництв. На півдні знаходиться село Завадка. На півночі і північному сході межує з Станьковою і хутором Вилки. На сході з Верхнею і хутором Іванковою.

Село зв'язане з районним центром дорогою з твердим покриттям, а віддаль до залізничної станції міста Калуш - 18 км.

Рельєф

Територія села - горбиста рівнина, яка знаходиться в Передкарпатській геоморфологічній області і належить до Томашівського( Сивко-Болохівського) геоморфологічного району ( за К.І.Геренчуком). Територія являє собою вирівняну третю терасу з порівняно слабо врізаними молодими прикарпатськими долинами річки Болохівки та її притоки річки Зеленою і потічка Зборшора. В крайній південно-східній частині територія підвищена і обмежена долиною річки Болохівки, яка є частиною Калуської улоговини.

Кліматичні умови  

Кліматичні умови села характеризуються за багаторічними даними Івано-Франківської обласної метеорологічної станції. Метеорологічні спостереження проводились і на шкільному географічному майданчику с. Збори. Дані спостережень приблизно співпадають з даними метеостанцій.

Клімат території села помірно - континентальний. Зима м'яка, літо тепле. Суми температур за період з середньодобовою температурою понад 10ºС складають 2400 - 2500 ºС , кількість опадів за цей період - 370 - 470 мм , а за рік - 700 - 8000 мм. Середня тривалість безморозного періоду 155 - 160 днів, вегетаційного - 205- 215 днів.

У липні, найтеплішому місяці, середня темпе-ратура повітря становить 19 - 19,5 ºС, у найхолоднішому (січень) вона знижується до мінус 4,5 - 5ºС

Рослинний світ


Село лежить в межах Передкарпатського крайового прогину Карпатської геосинклінальної області. В давні часи територія села була покрита лісами. Протягом певного історичного часу, в зв'язку з господарською діяльністю людини, був змінений загальний вигляд території села. Більшість лісів вирубано. Внаслідок цього зникли урочище «Кирнички» , урочище «Липи». На їх місці почали висівати сільськогосподарські культури. Тепер ліси займають 439,3 га , які розміщені в західній і північно - західній частині села . Серед представників деревної рослинності зустрічаються дуб, береза, липа, ялина, бук, граб, клен, гостролиста вільха .

Береги ярів і частково сіножаті вкриті кущовою рослинністю. Серед кущів поширені шипшина, ліщина, лозина, калина, глід тощо. На річкових заплавах поширені луки, які використовуються під пасовища. У складі флори налічується 30 - 40 видів . Пануючі: тонконіг, вівсяниця червона, вівсяниця лучна, люцерна жовта, конюшина біла, нечуйвітер волохатий, кульбаба, хвощ польовий, лугові дзвіночки.

Ранньою весною першими зацвітають білі підсніжники, блакитні проліски, пухнаста сон-трава. Пізніше - тіньовитривалі рослини: конвалія, фіалки, квасениця. Суцільним килимом розростаються суниці, копитняк, барвінок. Ростуть ожина, малина, де-не-де чорниця.

У нашій місцевості розповсюджені лікарські рослини, але масова заготівля не проводиться. Переважно люди заготовляють для своїх потреб цвіт липи, конвалії, плоди глоду, шипшини, суницю, звіробій, чебрець, кмин і ін.

Болотна рослинність зустрічається по заплавах Болохівки і представлена осоковими, осоково - гіпновими формаціями.  

Тваринний світ 

Тваринний світ нашого краю дуже різноманітний і залежить від характеру рослинності. У лісах водяться козуля, свиня дика, олень благородний, білка, куниця лісова, борсук.

Зустрічається найбільша тварина в Україні - лось. Живе в лісах, заростях верболозу. Лосенята легко приручаються. Чимало є лисиць і вовків. У лісах, на луках і болотах водяться полівка лісова, лісова і польова миші, бурозубка, кріт. Серед птахів зимують сороки, синиці, дятли.

Весною з вирію повертаються шпаки, зозулі, граки, чайки, деркачі, жайворонки, лелеки, чаплі.

З плазунів трапляються гадюка звичайна, вуж звичайний, прудка і живородяща ящірка.

Серед земноводних великої щільності популяції у теплий період досягають трав'яна жаба,зелена ропуха. До Червоної книги України занесені сарна, рись звичайна, кіт лісовий , видра річкова, борсук. До Зеленої книги України потрапила велика кількість птахів. Серед них - лелека чорний, сокіл, глухар. На території села є рекреаційні ресурси для організації відпочинку та туризму. Мальовничі природні ландшафти,лісові масиви, річки Болохівка та Зелена з прилягаючими до них територіями , в теплий період року використовуються для відпочинку.   


Екологічні проблеми
та охорона природи.

"А Земля та стане пустинею

через вину жителів її

через плід діянь їхніх".

Природа таїть у собі багато таємниць. І лише, спостерігаючи і пізнаючи її красу, відчуваючи єдність з нею, людина здатна відкривати для себе ці таємниці.

Діалог з ними дає можливість людині відчути іншу реальність, де немає суєти і безладдя, усе гармонійно і цілісно. Природа говорить з нами. Глибоке бажання зрозуміти їхню мову дозволяють людині відкрити істину про саму себе - хто вона і навіщо прийшла у світ. Тому найвища наша мета - взаєморозуміння з природою і збереження її краси.

Коли ви збираєтесь по гриби чи відпочинок у лісі з сім'єю, ви не сумніваєтесь, що ліс належить усьому народу, і сподіваєтесь, що ваші діти теж будуть тут відпочивати зі

своїми дітьми. Проте, дехто вважає, що ліс належить лише їм і, перекручуючи закони, знищує ліси з метою особистої наживи, що не має меж.

І шумлять ліси, чекаючи смерті від сокири, яка намагається проникнути до серця лісів у вигляді лісозаготівель. Те, що недорубали радянські недосконалі сокири, дорубає «технічніша» сучасних скоробагатьків.

Масове, надмірне і необґрунтоване вирубування лісів - це найбільша катастрофа в нашому краї. Це повені на річках, це зменшення кисню в повітрі. Натомість відновлення лісів не проводиться.

Зменшуються запаси підземних вод, погіршується їх якість. Поверхневі води забруднюються стічними водами та зливом з полів.

Найболючіша проблема - це смітники і сховища відходів, які отруюють навколишнє середовище і підривають здоров'я жителів села. Хоч для цього відведені спеціальні місця, але бачимо і халатне ставлення до природи деяких людей. Викидають сміття де попало.

Втрачено багато видів рослин і тварин, яких ніколи неможливо відтворити. Те, що загублено, вже не повернеш.

Як бачимо, існує проблема охорони природи села.

Влада села (сільський голова, депутати), учні шкіл прикладають зусилля для збереження природи. Насаджують дерева і кущі, організовують вивіз сміття з подвір'їв жителів села, очищують водойми, ведуть роз'яснювальну роботу серед населення. 

Карта села